Пеппі та Філ
Пеппі та Філ
Пеппі і сергій
Який у вас досвід з хостінгу для українців?
З величезного діапазону можливих шляхів, як це могло піти, нам дуже пощастило мати хлопця, з яким в цілому добре ладимо, але не без деяких проблем, звичайно. В основному для проблеми пов’язані допомою йому стати незалежним і знайти йому роботу. Насправді стосунки у нас вдома хороші, у нас з цим немає проблем, ми навіть були у відпустці за кордоном з ним та його дівчиною!
Чому ви вирішили стати спонсором?
Найбільшим поштовхом стали новини, про жахи, які сталися в Україні та відчуття потреби допомогти людям. Раніше ми розглядали можливість зробити подібне з іншою організацією, яка займалася розміщенням афганських біженців, і ми провели чимало онлайн-тренінгів, пов’язаних з цим, але врешті-решт ми вирішили, що це не зовсім підходить для нас, оскільки ми мали надати житло підлітку. Ми не були впевнені, що це правильно для нас, тому ми відмовилися. І це викликало у нас сильне почуття суму. Я думаю, що ми зрозуміли, що живучи у віддаленому селі (Дінглі), він мав би залежати від нас, і це було б занадто. Тому ми вирішили спробувати ще раз зі схемою «Дім для України».
Як ви знайшли Сергія?
Це все я (Пеппі), ми написали невеличку біографію про себе як сім’ї зі стислим описом нас і розмістили це на одному з онлайн-сайтів. Незабаром Сергій побачив це в мережі. У нас було півдюжини відповідей, і ми обрали Сергія, і далі все пішло.
Чи є у вас поради для майбутніх спонсорів?
Йдіть з відкритим розумом, тому що це може піти в будь-який бік, я не можу просто використати наш досвід і сказати «давай». Це ситуація, яка може викликати у когось страх і трепет, але при цьому завжди є трохи позитивного хвилювання від усвідомлення того, що ти робиш хоча б щось корисне для людини у цій жахливій ситуації.
Заздалегідь обговоріть ваши наміри зі своєю родиною, чому саме ви це робите; це дуже важливо. Обговорить можливі сценарії розвитку подій, проговорить разом про те, що є певні ризики в тому, коли ви приймаєте незнайомця у свою сім’ю. Існують ризики непорозумінь, можуть виникнути складнощі, які важко передбачити. Проте ми намагалися пам’ятати, що для людини, яка їхала до нас, залишивши все й не знаючи, куди і до кого вона їде, ризиків було набагато більше. Їм набагато важче, ніж нам.
Нашому гостю (Сергію) пощастило, що він був поза межами країни, коли почалася війна (він був у Польщі), тому він мав можливість приїхати сюди, багато чоловіків в Україна не мали цієї змоги. Йому пощастило: він не мав досвіду, і пов’заних з цим психічних травм, які інші отримали з самого початку війни. Але боже слово, незважаючи на це, у нього були деякі складнощі!
Чи були у вас проблеми через мовні/культурні відмінності?
Так! Але більшість із них були комічними.
Одного разу я приготувала велику каструлю супу для нас усіх, і ми сіли їсти разом, а до цього раніше було багато коштувань їжі один одного, ми спробували його борщ (традиційний український буряковий суп) кілька разів, тому ми їли суп, а на півдорозі Сергій каже: «Ти готуєш цей суп із bins?»
А я сказала “вибачте?” Я відповіла, що “ні…”
А він сказав: «Так, ти робиш його з bіns!»
І я запитала: «Ти що насправді думаєш, що я взяла продукти із сміттєвого кошика, щоб приготувати для тебе цю страву???»
«Кошика? Ні!” – сказав він, підійшов до шафи й витяг звідти банку квасолі
«Квасоля – beans!» Отже, це був час, коли всі дуже загубилися-заплуталися в перекладі. Це перетворило те, що здавалося образою, на гарний сміх! Хоча загалом нам дуже пощастило, що Сергій має таку хорошу англійську, це полегшує більшість ситуацій.
Як довго ви живете в районі Харборо?
Філ: Я живу в нашому нинішньому будинку 5 років, ми одружені 20 років, а я живу в цьому районі близько 35 років.
Пеппі: Я жила за кордоном у дитинстві, і я була в багатьох місцях у цій країні, на щастя, я приїхала в Харборо приблизно 25 років тому, і ми разом вже 20 років.
Улюблене місце в районі Харборо?
Для нас це десь за містом. Ми любимо ліс Дінглі Делл, тому що у нас є собаки, і ми любимо гуляти.
Якби ви могли поділитися одним спогадом про Гарборо, який би він був?
Філ: Я з Йоркшира, іноді здається тут трохи по-іншому: там (в Йоркширі), образно кажучи, більш відкриті двері, а тут люди трохи приватніші та обережніші, але коли вони знайомляться з вами, вони стають дуже дружніми.
Якби ви могли надіслати одне повідомлення жителям Харборо, що б це було?
Підтримуйте будь-кого, хто, на вашу думку, не місцевий, хто, не з цієї країни, тому що ви ніколи не знаєте, звідки ці люди, через що вони пройшли. Уявіть, що було б, якби ситуація була зворотньою, надавайти цим людям всю любов та увагу, що маєте.
Думайте про всіх людей як про ваших сусідів вне залежності від того, де є їхній дім.
Якбі ви знали, що на вас чекає, стали б ви знов спонсором?
Так! Коли Сергій буде готовим повернутися домів, ми, напевно, трохи відпочинемо і знов відкриємо свій дім для того, кому потрібний притулок та захист!